Найменший гросмейстер. П'ятирічний харків'янин Тихон Черняєв - власник першого дорослого шахового розряду - потрапив до Національного реєстру рекордів. Хлопчик зацікавився шахами у три з половиною - і за наступні два роки наздогнав та залишив далеко позаду дорослих шахістів. Проте, Тихон залишається звичайною дитиною - ганяє м'яча, бавиться в комп'ютерні ігри та читає казки.

Тихону Черняєву лише п'ять років, а він вже гордість шахового клубу "Пішак".

Лідія Саханович, тренер:

- Никакого усилия. Самородок. Вот здесь - да.

Звичайний районний клуб "по інтересах" розташований на першому поверсі багатоповерхівки у віддаленому спальному районі Харкова. Знайти гідного суперника сюди приходять люди різного віку. Для багатьох таким суперником є ось цей малюк.

Олександр Долженко, шахіст:

- Очень талантливый мальчик. Мне трудно найти такой другой пример. Разве что из истории. Вспоминается третий чемпион мира Хосе Рауль Капабланка, который в 4 года обыгрывал своего отца. Сам научился играть. Ну, это, наверное, такой же случай.

70-річний Олександр Долженко зізнається: за кілька хвилин від початку партії забуває, що суперникові лише п'ять. Поки що досвічений шахіст перемагає, але не без зусиль.

Олександр Долженко, шахіст:

- Я даю ему возможность проявить себя.

- Вы в полную силу с ним играете?

- Конечно. Это путь к росту. Мальчик должен играть на полную силу. Поддавки - это не годится.

Світлана Черняєва, мати шахіста:

- Ты смотришь - к чему ребенок тянется. Это ни в коем случае: "давай заниматься! Нам надо! Нам надо быть чемпионами!" - нет. Ты хочешь, тебе нравится - только так.
Я очень рада, я счастлива, что у него есть достижения. Я горжусь своим сыном. Но я счастлива, что он ребенок. Если дай ему выбрать: позаниматься задачами или 2 часа в футбол - ребенок побежит играть в футбол.

Тихон обрав шаховий кружок у три з половиною роки. Тренер ще сумнівалася, чи брати такого маленького, адже тоді він ще спав удень. 

- Мама смотрела на компьютере. И шахматный клуб Пешка там был. И я сказал: хочу-хочу. И мы пошли. Просто хотелось узнать, что в них интересного.

Лідія Саханович, тренер:

- У Тихона звездной болезни нет. Он совершенно спокойно относится. Лишь бы только играть! И все.

За півтора роки хлопець склав три юнацьких розряди і отримав перший дорослий. Для України - це рекорд.

Лана Ветрова, керівник Національного реєстру рекордів України:

- Потрібно бачити ці таланти шахові, помічати їх, підтримувати їх, і я сподіваюсь - в такому разі шахові генії перестануть виїжджати з України.

Вдома та у дворі Тихон - звичайний п'ятирічний малюк. Любить мультики та книжки, грає в футбол, пустує - все гармонічно. Але шахи - це пристрасть хлопця. Під час інтерв'ю він весь час намагається відволікти маму на гру.

- Благодаря ребенку развиваешься сам.

- Мама! Ходи!

- Ходи… Я уже понимаю, у тебя преимущество на пешку.

- Мама! Папа до последнего ходил! 

Світлана розповідає: Тихон змалку був особливим. Він пішов у 9 місяців, в два роки знав марки всіх автомобілів, у три вже писав. До школи йому ще рік, а він вже впевнено рахує та множить. І кумири хлопчика - не поп-зірки, а шахові генії.

- Да, есть. Мангус Карлсен, Антон Коробов, Неверов. Потом Ананд, Каспаров, Карпов.

Тихон мріє стати гросмейстером та чемпіоном світу. Мама поблажливо усміхається: добре, якщо так. Але зізнається - з батьком пильно стежить, щоби геній їхнього сина не переріс у марнославство.