Телеканал НТН
Повідомити новину

Новини каналу

22 травня 2014, 13:04 Інше
У Бразилії одноногий голкіпер вправно захищає ворота
У Бразилії одноногий голкіпер вправно захищає ворота

Незадовго до світової першості з футболу у Бразилії одні протестують, інші - гуртуються на стадіонах. З-поміж тих, хто з нетерпінням чекає на початок змагань, мешканець Сан-Паулу, який грає, пересуваючись на одній нозі

Поглянувши на цю команду аматорів, які вправляються з м'ячем на одному зі стадіонів у середмісті Сан-Паулу, одразу й не збагнеш, що 37-річний голкіпер обороняє ворота попри фізичну ваду. Він втратив ногу 18 років тому - внаслідок ДТП. Мчав мотоциклом, аж раптом назустріч двоколісному вискочив легковик. Лікарі врятувати кінцівку бразилійцеві не змогли. Та повернутися до повноцінного життя допоміг футбол. 

Алесандре Толедо, голкіпер:

- Футбол - чи не єдиний дає змогу почуватися рівним з іншими людьми. Гра підвищує мою самооцінку. Я щосуботи приходжу на поле. Тут позбуваюся стресу й заряджаюся енергією. Це неповторні емоції.

А команда, з якою нині вправляється на полі голкіпер-ентузіаст, давно трансформувалася з колективу в родину.

Алесандре Толедо, голкіпер:

- Ми ганяли м'яча до аварії, і після неї. Якби не футбол, я б навряд чи мав таких друзів. Вони повірили в мене. Свого часу, коли я вперше ось такий - на одній нозі - вийшов на край поля, до воріт, відчував підтримку. Тоді мав шалене прагнення знову грати, і зміг зробити це. Для мене нині не існує перешкод.

Згадуючи ті часи, приятелі особливого футболіста кажуть: дивом дивувалися, коли він знову з'явився на полі, і зміг дати раду не гірше, ніж до травми.

- Пам'ятаю, в мене перехопило дух, коли він повернувся на стадіон. Минуло геть небагато часу після нещасного випадку, і голкіпер знову був з нами. Він - гідний приклад для наслідування. Адже майстерно обороняє ворота від суперників, хоча рухається на одній нозі. Нам вкрай рідко вдається забити йому гола!

Окрім того, оптимістично налаштований бразилієць досяг усього, про що вчить народна мудрість. Він має і оселю, і родину, і добре оплачувану роботу. Нині констатує, що саме після аварії відчув нездоланне прагнення і здатність жити.