Згорілий Будинок профспілок у центрі столиці потроху розвалюється. Щодня з нього сиплються скло та цегла. І коли його відремонтують - поки невідомо. Адже немає ні проекту, ні грошей на це. Так само незрозуміла доля Українського дому.

Уночі проти 19 лютого в Києві зайнявся Будинок профспілок. Восьмиповерхова споруда запалала, неначе смолоскип. За короткий час вигоріла майже дощенту. Більш-менш цілий тільки перший поверх. Офіційно в пожежі загинуло двоє людей, неофіційно - кілька десятків.

Марина Борисполець, кореспондентка:

- Ще донедавна це згарище було прес-центром у Будинку профспілок, тут працювали журналісти, нині кімнату впізнати просто неможливо. Обгоріла будівля розвалюється просто на очах. Знаходитися тут дуже небезпечно.

Щоб зайти до аварійної споруди - треба написати розписку, в якій зазначити - за ваше життя ніхто відповідальності не несе.  

- В здании там аварийная ситуация, туда нельзя. Берем расписку, чтоб знать, кто находится наверху, чтоб вышел человек, фиксируем время, сопровождаем людей.

- Де розписатися?

Зі слів охоронців, щодня з аварійної будівлі щось відпадає. 

- Он подивіться, там стікло сиплеться, там падає плитка з колони, підіть - познімайте, подивіться. 

- Цей во камінці, стікло падає.

Архітектори ж поки не знають, що робити зі зруйнованим будинком. Щоб реконструювати - потрібні проект і гроші. Їх - немає.

Сергій Целовальник, головний архітектор м. Києва:

- Деньги: где, откуда, на что? Деньги выделяются под проект. Проект: кто его заказал, где он есть, кто его разработал? Никаких ответов на этот вопрос я вам не дам. Откладывать никто не будет это в долгий ящик, мы думаем над этим, но проектно пока нет ни задания, ничего, будем так говорить, это этап осмысления.

Та ж сама історія з Українським домом. Він не горів, але під час протистоянь у будівлі вибили шибки, всередині влаштували гармидер. Не відновлюватимуть поки що й Жовтневого палацу, в якому на стынах і досі криваві сліди.

Андрій Шибка, керівник штабу Жовтневого палацу:

- Коли ситуація розрядиться, я думаю, попросимо допомоги і у спонсорів, щоб допомогли відновити це приміщення.

Мітинґувальники йти з будівлі поки що наміру не мають. І не розбиратимуть барикад. Принаймні, до президентських виборів у травні.

Володимир Бондаренко, голова Київської міськдержадміністрації:

- Барикади мають різний статус, ми не будемо пальцем трогати ті місця, де загинули люди, наприклад, це Інститутська.

Нині ж барикади усіяні квітами. Так вшановують загиблих.

Марина Борисполець, кореспондентка:

- Монумент пам'яті Героїв Небесної сотні має з'явитися в Києві на Майдані незалежності, впевнені архітектори. Втім, коли саме і який матиме вигляд - поки що не знають.

Головний архітектор столиці каже: щоб звести монумент - треба порадитися з городянами. Далі оголосять конкурс на найкращий проект.