За крок від екологічної катастрофи річка Сіверський Донець. Водна артерія, з якої живиться дві області, одна з найбрудніших в Україні. Її занечищують, головно, промислові підприємства, а також декоративна рослина - пістія. На додачу на притоках несамовито розмножуються бобри.

Ось так суцільним шаром тропічна рослина вкрила Сіверський Донець на Харківщині. Здається - килим. Навіть не ймеш віри, що під щільними заростями - вода. Труднощі в рибалок, обурюються відпочивальники, немає проходу туристам на байдарках.

Олексій Павлов, місцевий житель:

- Вот они там разгрузились, и 400 метров несут лодки на руках. А было 3 недели назад, что вообще - метров 800 нужно было идти.

Біологи б'ють на сполох - місцева екосистема за крок до катастрофи. Екзотична рослина споживає весь кисень, випаровує воду, а з початком холодів осяде на дно і почне гнити. А ще - вона створює ідеальні умови для малярійних комарів.

Олег Горбулін, гідробіолог:

- У нее есть два естественных врага. Есть южно-американский долгоносик, жук. И личинки, и взрослые особи питаются листьями пистии. И есть моль из Тайланда, которая тоже ею питается - личинки питаются листьями пистии. Но опять же, внедрение двух новых видов животных, даже одного нового вида, как это коснется экосистемы? Да, они ее съедят, а чем они будут питаться дальше?

Тому на Донеччині вирішили здолати пістію іншим методом: керівник області планує завести... гіпопотамів.

Андрій Шишацький, голова Донецької облдержадміністрації:

- Если зимой оно не вымерзнет, то надо думать… Хоть бери и каких-то африканских животных - бегемотов сюда завози, чтобы они съели. В Африке они поедают, а здесь идет зарастание и никто эти водоросли не ест.

Та пересічні громадян і біологів ініціатива очільника дивує.

- Для них тогда что - ферму бегемотов нужно создавать? Летом выпускать в речку. А зимой?

Олег Горбулін, гідробіолог:

- Бегемоты ее не едят на самом деле. На самом деле в Китае пистию выращивают специально - на корм свиньям. В общем-то, разумнее всего, как мне кажется, было бы ее механическим способом изымать. Мы же можем сетями вылавливать рыбу в массе? Почему бы сетями, не поставить сеть и изъять эту биомассу. И отправить на корм на свинофермы? Разговаривали в Задонецком - вроде бы местные хрюшки ее очень активно полюбляют и активно ею питаются. Она пришлась им по вкусу.

Використовують пістію в Харківському зоопарку. Там її вирощують, щоб годувати рибу і птахів. Та всього, що заслало Cіверський Донець, їм не поглинути.

Олексій Григор'єв, керівник Харківського зоопарку:

- Пистию достаточно хорошо поедают некоторые рыбы, которые способны жить за счет растительной пищи. Такие как белый амур, некоторые виды толстолобика. Не отказываются от этого растения и птицы, но они его поедают в меньших объемах, чем, допустим, ряску.

Великою загрозою для Сіверського Дінця є ще й бобри - впевнений керівник області.

Андрій Шишацький, голова Донецької облдержадміністрації:

- Кроме всего прочего - бобры… Нашу реку можно превратить просто в болото. Когда идешь на лодке по Донцу - как карандаши постружены деревья, все свалены, идет запруда Донца. И плывущие бревна они все задерживаются.

Отакі загати вони створили на притоках річки. Далі лісничі показують іншу греблю - тут майже всі дерева мов олівці. Фахівці кажуть - бобер, то показник чистоти води, але їхня чисельність завелика.

Микола Федоров, Державний мисливствознавець Червонолиманського району:

- Выход регулирования численности только один - изымать. Каким образом изымать? Или путем охоты, или же изымать для переселения в другие места. У нас на территории лесхоза, а он входит в национальный природный парк, всякая охота запрещена. Поэтому вопрос ставиться о переселении бобра, но у нас нет заказов для переселения.

Та чи миритимуться бобри з бегемотами - невідомо. Тож щоб очистити Сіверського  Дінця - чиновники мають дібрати інших способів.