З квартирами, але безхатченки. Майже місяць мешканці будинку, що зруйнувався в Одесі на вулиці Куйбишева, не можуть отримати нових жител. Оселилися у друзів, у готелях, навіть у лікарні. Сусідні будинки, що їх планували повалити, як небезпечні, стоять. Без електрики й газу в них мешкають люди.

Валентина Тутова, мешканка м. Одеси:

- Сейчас накипячу воды, поставлю сварю картошку молоду. Сделаю салатик и смогу чем-то покормить ребенка. К вечеру все собираются с работы и каждый потом свою кастрюльку ставит, вода общая, но каждый себе варит. Картошку, кашу, яйца. Ну каждый что может. Вот так вот мы приспособились за эти три с половиной недели.

Цим людям поталанило більше. Під час руйнування сусіднього будинку їхній устояв. Та, про всяк випадок, його від'єднали від газу й електрики. Планували повалити як небезпечний, але люди не дали. Бо добре бачать, що з їхніми сусідами.

- Дорогу знает, а жильцов уже нет. Она все ходит, ждет. А парадной-то нету, дома нету, вот она так на развалинах и осталась жить.

На руїнах не тільки коти. Сергій Єрьоменко чотири години пробув під завалами будинку, що впав. Виписатися з лікарні він міг ще тиждень тому. Та тепер дякує медикам, що дозволили лишитися. Адже повертатися нікуди.

Сергій Єрьоменко, постраждалий:

- Предложили один раз переехать в общежитие, в котором голые стены, одна кровать и разваленная тумбочка.

Врешті Сергієвій родині дали номер у готелі. Готувати їжу там не можна, проте - хоч дах над головою. Що ж до постійного житла, то сім'ї пропонували три варіанти: помешкання в такому самому аварійному будинку, півхати без туалету і квартиру, яку продали іншим людям наступного ж дня. Така сама ситуація в більшості з 13 родин, котры після аварії стали безхатченками.

Натомість міські урядовці - категоричні. Кажуть: постраждалі без осель, бо забагато хочуть.

Олексій Костусєв, Одеській міський голова:

- Допустим, люди имеют площадь 30 м.к, а хотят три трехкомнатные квартиры. На что мы сказали: Пожалуйста, составляйте  документы показывайте, что люди отказываются, обращайтесь в суд.

Тетяна Єрьоменко, постраждала:

- Это - неправда. Нам никто ничего толком не предлагает. Не показали ни одной квартиры, нормального жилья нам никто не предоставил.

Чергову зустріч у мерії людям обіцяли в середу вранці. Проте додзвонитися ані до чиновників, ані до забудовників безхатченки так і не змогли.

Тетяна Єрьоменко, постраждала:

- Мы просто никому не нужны. Вот оно прошло. Бум! Расселили кого смогли - и все. Уже все хорошо, уже людям есть где жить. Но это - не жилье, это - существование.