Двое підлітків: 16-річний хлопець і 13-річна дівчинка - в один день скоїли самогубство в Одесі. Вони не були знайомі й заподіяли собі смерть у різний спосіб: він повісився у власній квартирі, вона - проїхала півміста і стрибнула з балкону чужого будинку.

Ця шістнадцятиповерхівка - своєрідна Мекка одеських самогубців. Місцеві мешканці кажуть: за останні десять років з будинку стрибали 15 разів. Зазвичай, із балконів. Так само було й 6-го червня. 13-річної Вероніки, яка мешкала в іншому районі міста, тут - на вулиці Кропивницького - раніше ніхто не бачив.

Сергій, свідок:

- К кому она сюда пришла, никто ничего не знает. Оставила сумочку на 16 этаже и с запиской упала сюда.

Першою тіло побачила продавчиня місцевої крамниці.

Валентина, свідок:

- Был сильный грохот. От меня только отъехала машина. Я подумала, что это авария. Я выбежала: нигде никого не было, только этот труп лежал. Скорая через 15 минут приехала и милиция, ну а что они могли сделать? 16 этаж. Там уже все.

У руці загиблої знайшли записку з проханням нікого в її смерті не звинувачувати та номер мобільного телефона матері.

Катерина Федина, психолог:

- Это способ привлечь внимание матери. Такой вот способ обратить на себя внимание. Это такой роковой поступок, поступок, который должен привлечь внимание мамы. Не кого-то, а именно мамы.

Ймовірно, намагався звернути на себе увагу рідних і шістнадцятирічний Максим. Його сусіди зазначають: це був добрий, але дуже замкнений хлопець. Навчався в коледжі й годинами не відходив від комп'ютера. А ще вів щоденника. 6 червня підліток написав: Це - останній день. І повісився на шведській стінці у власній кімнаті. На думку психологів, можливо, він до кінця не розумів, що робить.

Катерина Федина, психолог:

- Любой подросток хотел бы быть спасенным в последний момент. Мне кажется, что они не понимают, насколько это серьезно, насколько это важно. Потому что для них это - игра. Потому они еще не переросли из своей основной формы - игры - в основное действие - творчество. И мне кажется, что в любую секунду они хотят быть спасенными.

Щоб встигнути врятувати своє дитя, психологи радять батькам пам'ятати: те, що здається неважливим дорослій людині, для підлітка може стати причиною особистої трагедії.