Допоможіть матері повернути доньку - з таким закликом до редакції Свідка звернулися сусідки молодої сум'янки. Жінка, що розлучена з чоловіком, вже три місяці майже не бачить своєї 7-річної дівчинки. Хоча дитина живе на сусідній вулиці з батьком. Суд зобов'язав повернути дитину матері, утім рішення той не виконує. Тим часом мала не ходить до школи й не спілкується з однолітками.

Дружньою ватагою тут збираються малюки з усієї вулиці. Ще три місяці тому ними залюбки верховодила Настуня.

- Выносили здесь палатки, ставили, кушали вместе здесь.

В дідуся й бабусі Настя гостювала часто - її панькали дарунками. Той післяноворічний ранок не був вийнятком. Проте додому дівчинка не повернулася ні через обіцяні дві години, ні надвечір. Відтоді мати доньки майже не бачить.

Дарина Чочієва, мати дівчинки:

- С папой не получается поговорить, только с дедушкой, дедушка грубит постоянно, кричит, выводит ее, за руку держит, если ее удается увидеть, то буквально на одну минуту. Ребенок напуган, если я ее что-то спрашиваю, задаю вопрос, она постоянно смотрит на дедушку и махает головой - нет. Мне кажется, она хочет домой, но она боится сказать.

Щодня жінка торує стежку на сусідню вулицю. Сьогодні її проводжають інші дітки з батьками. Що Настя стає мовчазною й заляканою - бентежить сусідів.

- Сказала: Настенька, привет, она опустила голову, хотя всегда встречала, кричала: Вита, привет, рассказывала все новости. А это… Мы ее вообще не узнаем.

Утім хвіртка для матері зачинена. А спроба домовитися телефоном - образлива.

- Не делай показуху.

- Яку показуху?

- А то вона вообще дома ночувать не буде!

- А че вона дома ночувати не буде? 

- Все, свободна.

За годину дідусь намислив зустрітися з журналістамм. Він запевнив - все робить заради порятунку дівчинки. Мовляв - мати її б'є. Побачив на стегні онучки синця від паска.

Олександр Тимченко, дідусь дівчинки:

- Последнее время, перед Новым годом, внучка стала часто нам жаловаться, что мать ее избивает, выгоняет из дому в грубой форме, унижает ее постоянно.

І виконувати рішення суду, який не дозволив розлучати доньку з матір'ю, дід наміру не має.

Оксана Іванова, сусідка:

- Вот они говорят, что мама довела, если б ее мама до этого доводила, то у нас здесь все на виду, мы бы это видели, мы видели, что она такая, что могла и пожаловаться, и рассказать, т.е. никогда она на маму не жаловалась, никогда. Мамочка, мамулечка, т. е. обычная нормальная семья, девочка, которая любит папу, маму и сестричку.

Тепер дівчинці не дозволяють спілкуватися з іншими дітьми.

Даринка, подруга дівчинки:

- Он сказал: Украина большая и ты никогда Настю не увидишь, больше к нам не приходи.

Настуся не ходить до школи.

Олена Марова, вчителька дівчинки:

- Якщо дитина не відвідує школу більше 50% днів, то вона залишиться на другий рік, а в неї здібності були гарної дівчинки, вона мала друзів і вчилася добре, потенціал був чудовий.

У соціальній службі кажуть: найтяжча проблема, коли колишнє подружжя ділить дитину.

Юрій Калиновський, керівник служби у справах дітей Сумської міської ради:

- Дитина сама прийшла до батька і забажала там проживати. Силою забирать дитину ніхто не зможе, і навіть, якщо буде виконавчий лист з суда. Саме батьки, подаючи заяву позовну в суд, вирішуючи якісь особисті амбіційні питання, повинні, в першу чергу, зважати на психічне здоров'я дитини.

Тож пропонують колишній родині порозумітися й укласти мирову угоду. Адже позбавляти дитину материнської любові і спілкуванням з довколишніми - не годиться.