На Львівщині через безгрошів'я селянин потайки похоронив власну неньку на городі. Приховував це від односельців два місяці. Лихе запідозрила поштарка, яка приносила пенсію. Жінка звернулася до міліції. Правоохоронцям бідолаха в усьому зізнався.

За копицею сіна на подвір'ї пана Богдана крізь сніг видно свіжі грудки землі. Ці сліди залишили правоохоронці - їм довелося викопувати тіло для експертизи. Син похоронив матір тут ще в жовтні. І не соромиться свого вчинку. Каже, мав на те причини.

Богдан Ясинський, син:

- Через ніщету і безгшрошів'я! Винуват в тому не я, може, а можливо, і я винуватий. Винувате в тому оточуюче середовище, люди.

Пан Богдан розповідає: жили вдвох із дев'яносторічною ненькою у злиднях. Працювати не міг, бо доглядав матір. Коли вона віддала Богові душу - збив зі старої шафи труну. Яму викопав на городі. Тіло обмив, одягнув, помолився й похоронив.

Богдан Ясинський, син:

- Закрив я яму. Поставив хрест, квіти, на хресті вінець. Всьо по-християнськи було зроблено. Бо я маму дуже любив. Вона жила для мене, а я жив для неї. В той час, як я її ховав, на мене такий спокій зійшов, такий спокій, на два дні.

Пан Богдан не приховує - мав намір після смерті матері ще хоч якийсь час отримувати її пенсію, бо не було на що жити. Зізнається - за один місяць таки одержав. А потім поштарка збагнула, що її ошукують.

Мирослава, поштарка:

- Я йду до нього, несу пенсію: мами нема, каже. Я думаю: як нема. Як нема мами - я не даю пенсії. А він каже - мама, вчора я завіз її в Сутковичі. В Сутковичах мама є. Я кажу: чим завіз - машиною. Я розвернулася - кажу: нема мами - нема пенсії.

Про таємний похорон довідалися міліціянти. Проте в діях злидаря вони не знайшли ознак злочину.

Олег Сушко, заступник керівника відділу Мостиського РВ міліції:

- Ознак насильницької смерті на мамі не було. Маму було скеровано в морг. По даному факту в даний час проводяться експертизи. То є порушення чисто людських норм. Чисто етикету.

Односельців вчинок пана Богдана спочатку шокував, а згодом  - розвеселив. Утім є й сповнені до чоловіка співчуття та поваги.

Іван Кадикало, мешканець с. Мистичів:

- Та нормальний. Ніколи не подумаю, він зі мною до школи ходив. За що я і говору. Нормальний чоловік, а що з ним сє стало, я не знаю.

Ольга Пилип'як, мешканка с. Мистичів:

- Але щоб самому її в ту скриню запхати, самому закопати і самому було то зробити, то треба бути дуже великої сили волі. І то треба мати велике терпіння. Але він її не кинув на розтерзання псам, як міг - так зробив.

Зараз тіло старенької в морзі. Невдовзі її похоронять на сільському цвинтарі за християнським обрядом.