Надзвичайна подія у Луцькому зоопарку: там утік із клітки один із чотирьох ведмедів. На волі тварина гуляла майже сорок хвилин, але свобода була відносною - з додаткового вольєру клишоногому вибратися так і не вдалося. До помешкання його заганяли цілим миром.
Винуватиця переполоху - довгожителька зоопарку ведмедиця Маша. Мало того, що тварина вагітна, так ще й має лиху вдачу. Від її  міцних пазурів страждає і сусіда по клітці , клишоногий бурий велетень Ваня, і,  час від часу наглядачі вольєрів.

Людмила  Денисенко, заступник директора  Луцького зоопарку:

- Тварина дуже розумна, дуже хитра. Вона знає межі вольєру. Буває, що годувальників може зловити - шапку зняти. Бо викидає лапу, то аж по передпліччя. Плюс кігті, то це, рахуйте, метр…

Чергова Машина витівка сталася по обіді. Зоопарком блукали троє людей. Співробітники закладу повідомили їх про форс-мажор: тварина збила замок на загорожі й вештається додатковим вольєром.

Людмила  Денисенко, заступник директора Луцького зоопарку:

- Перше, що було зроблено, то закрили ворота зоопарку. Всі працівники зоопарку були зосереджені за цим захисним плотом. Спостерігали і телефоном повідомляли кожен її крок - що вона робить. Потім передзвонили волонтерам, які займаються тут, вони швидко відреагували. Приїхали почали допомагати, що від них залежить. 

Як дати ради агресивній тварині , Сергієві досвіду не позичати. Не перший рік його спеціалізація - догляд за топтунами, що живуть в обмеженому середовищі. Чоловік каже: є лише один спосіб повернути ведмедя в клітку - це дати смачненького.

Сергій Смога, волонтер:

- Сергій тримав м'ясо. Так собі йшов, а вона за ним рядом. Десь метр від нього. Так спокійно він кинув м'ясо. Вона зайшла. З тієї сторони Володя засунув м'ясо на палці, і вона до нього підійшла. І там мала діло. Був страх, але трусості не було. Бо хто боїться – втікає.  А я був з хлопцями. 

Герой епізоду - ось цей чоловік. Виявляється, після того, як Сергій заманив Машу до клітки, перебуваючи від неї на півметровій відстані, стрес знімали цілою банкою сердечних крапель.

Сергій, доглядальник ведмедів: 

- Самое страшное ,как она пошла, то ее надо закрыть. А как ее закрыть? Я кричу: Серега, открывай замок! Он открывает. И я валю туда. Успел закрыть потому, что она еще мордой так. Ну, то я ей помог ногой. - Так вона і могла вернутися? - Так вона вже виходила назад, и я ее ногой...

Операція тривала сорок хвилин. Усі живі-здорові, ведмедиця теж не постраждала. Незабаром вона приведе потомство. Одначе, якби кинулася на людей, зізнаються доглядальники, довелось би застрелити.