Переполох на Львівщині. На Добротвірському водосховищі рибалки впіймали кількох піраній. Батьківщина цього річкового монстра - Південна Америка. Як хижак потрапив до української водойми - невідомо. Та якщо він пристосується до нашого клімату - лиха буде чимало.
На цих кадрах з культового фільму жахів піраньї-мутанти буквально за лічені секунди поїдають людей. Жива істота, на яку вони напали, не має жодних шансів. Рибалка - пан Володимир - теж бачив це кіно. Проте ніколи не міг припустити, що триматиме в руках живу піранью.
Володимир Нікулін, рибалка:
- Я такої риби ще не бачив. Вона з гачка впала сама. Я її не знімав навіть з гачка. Взяв в руки - пищить і вібрує, ну як мобільний телефон.
Пан Володимир зізнається, було моторошно - рибина неймовірно живуча.
Володимир Нікулін, рибалка:
- Три години вона була на сонці. Такі риби-то скоро здихають. А та ще була жива.
Рибалка відвіз піранью до Львова - науковцям. Вони з'ясують, що це за різновид. Зоологи говорять, у фільмах кровожерність цих рибин перебільшена. Однак їхні можливості просто неймовірні.
Ігор Шидловський, керівник Зоологічного музею Львівського національного університету ім. І.Франка:
- Є досить міцні щелепні м'язи, крім того, гострі зуби. Але відіграє роль найосновнішу - це те, що це є зграйні тварини. Вони плавають зраями до кількох сотень, навіть до тисяч екземплярів. Приблизно тушу тварини розміром з коня вони з'їдають за 10-15 хвилин.
Ось на цих кадрах кілька піраній за лічені секунди пожирають анаконду. Велика й голодна зграя здатна розтерзати жертву будь-яких розмірів. Інструмент для цього у піраній ідеальний.
У Добротвірському водосховищі впіймали трьох піраній. Наімовірніше, рибин сюди вкинули акваріумісти - чи то пожартували, чи хотіли позбутися хижаків. Такої версії притримуються у Львівдержрибохороні. Тут поки не можуть спрогнозувати, чи приживеться риба у нашому кліматі та яку загрозу становитиме. Українська вода для амазонської піраньї - захолодна. Але на водосховищі, що обслуговує теплоелектростанцію, все можливо.
Іван Косач, головний фахівець Львівдержрибоохорони:
- Якщо вона там, піранья, виживе і розмножиться, то можлива небезпека для людини. Ну, я не можу вам сказати. Якщо за годину 50 кілограм стая з'їдає, а тут - залежить, яка людина буде.
Ігор Шидловський, керівник Зоологічного музею Львівського національного університету ім. І.Франка:
- Можуть нападати і на людину. Але стая має бути голодною, і тоді вони нападають. Місцеві жителі деяких приток Амазонки спочатку кидають козу в ріку, яку з'їдають піраньї. Після того діти їхні ідуть купатися.
Однак усі сподіваються, що на Добротворі коз» не знадобиться. Піранья у холоді не виживе - адже скоро осінь, а там і зима.