Мода на викрадення людей прийшла до України ще в буремні дев'яності. Із тих часів щороку зникають безвісти по кілька сотень наших співгромадян. Майже половину з них із тих чи інших причин викрадають зловмисники. Про тих, кому пощастило повернутися з полону - наш наступний сюжет.

Чи не найрезонанснішим і загадковим викраденням 2010-го стала історія київської студентки Ірини Лазаренко. Пошуки двадцятидворічної дівчини тривали майже півроку. Попри те, що її викрали серед білого дня, та ще й на очах у подруг, знайти дівчину гарячим слідом не вдалося.

Вікторія, однокурсниця викраденої дівчини:

- Остановилась на "РАВ-4" красном, и ее посадили в "Мерседес". Какой модели - я не разбираюсь. Это было около 8:15, и больше от нее никаких вестей нету.

Володимир Поліщук, керівник відділу ГУ міліції м. Києва:

- Чоловік середньої статури, середнього зросту, застосовуючи фізичне насилля, посадив цю дівчину у мікроавтобус білого кольору. Двері зачинилися, і мікроавтобус поїхав у бік метро "Дорогожичі".

Жодних вимог щодо викупу зловмисники так і не висунули. За два місяці після зникнення Ірини з'явилася інформація, що правоохоронці знайшли той самий мікроавтобус із ретельно стертими відбитками пальців і мобільний телефон жертви. Однак офіційно цього ніхто не підтвердив - з першого й до останнього дня слідства його деталі тримали в суворому секреті. Категорично відмовлявся від спілкування з журналістами й батько зниклої - колишній український високопосадовець.

Дмитро Андрєєв, керівник департаменту МВС України:

- У зв'язку з тим, що на теперішній час не встановлено повне коло осіб, причетних до скоєння цього злочину, більш детальну інформацію ми поки що надати не можемо.

Зникла студентка знайшлася на Київщині. Хто і де майже півроку переховував дівчину - правоохоронці досі не кажуть.

У схожу халепу потрапив і парубок із Сумщини. Серед білого дня на очах у матері його теж викрали невідомі.

Надія, мати заручника:

- Я за сина ухватилася, вони мене отпихнули. Я знов до нього, вони мене туди, у траву. Упала навзнак на траву, і хтось із них мене ударив. У мене тут синяк дуже великий.

За свободу бранця одразу ж стали вимагати 10 тисяч доларів. Мати швидко зібрала гроші, однак на зустріч із вимагачами поїхала разом із правоохоронцями. Одного зловмисника тоді вдалося затримати, інший утік. І тут з’ясувалося - бранець у цей час сидів… у місцевому слідчому ізоляторі.

Олександр Баранник, керівник Харківського МУ міліції:

- Могу сказать, что лицо, которое было задержано в городе Конотоп, он сознался, что является наркоманом, нигде не работал, приехал в Харьков, чтобы совершать преступления. В отношении этого человека продолжается следствие. Возможно, он совершил еще ряд преступлений.

За словами сумських правоохоронців, Сашка з дому забирали їхні харківські колеги. Вони ж і вимагали за його звільнення гроші.

Петро Дяченко, керівник УМВС України в Сумській області:

- Лица эти установлены. Лица эти были откомандированы сюда на задержание этого молодого человека, который подозревается в совершении преступления. Задержанный - оперуполномоченный Ленинского райотдела Харькова. Находится он в городе Конотопе, задержан.

Не пощастило минулого року й громадянинові Ізраїлю. Шістдесятитрирічного чоловіка більше трьох місяців тримали заручником в Україні. Бранця перевозили з області в область, а тим часом переоформили та продали його київську квартиру.

Постраждалий:

- Сказали: "Если ты нам квартиру не отдашь, мы тебя убьем". Стал меня костылем так избивать по голове, что вся стена в крови была. Я потерял сознание, а пришел в себя, смотрю - вся стена в крови.

Під час підписання паперів викрадений розповів про свої біди нотарісу. За це його відвезли на цвинтар і півночі били. Наступного разу жертва вже без зайвих слів поставила підпис там, де треба.

Костянтин Сапко, керівник ГУ МВС України в Київській області:

- К нему были применены насильственные меры, и была продана его квартира за сорок тысяч долларов. Его состояние было плачевное, потому что не давали есть.

Бранця знайшли аж у Переяслав-Хмельницькому в сім'ї ромів. Чоловік потроху оговтався від пережитого. Однак своє житло небораці повернути так і не вдалося - у його квартири тепер нові хазяї.

2010-го не обійшлося і без викрадення бізнесменів. Так спробував стати мільйонером мешканець Черкас. Розщедрити на кругленьку суму чоловік вирішив знайомого бізнесмена. А щоб той не вагався та не пручався, викрав його брата і майже три тижні тримав бранця прикутим до ліжка і накачував наркотиками.

Віталій Кириленко, керівник підрозділу ГУ МВС України в Черкаській області:

- До викрадення заручника готувалися довгий час. Лідер злочинного угрупування тримав жорстокий контроль за дотриманням дисципліни всередині групи, дотриманням схем, виконання інструкцій, які особисто розробляв.

За порятунок чоловіка його брат мав викласти мільйон доларів. У приватного підприємця таких коштів не було.

Ігор Грушевський, керівник УБОЗ ГУМВС в Черкаській області:

- На той час, коли необхідно було передати гроші, і вони повинні були звільнити затриманого, ми практично знали склад всієї групи, знали місце, де утримується викладений, знали умови, знали схеми, знали маршрути, знали все, що було необхідне для того, щоб блокувати злочинців і саме головне, щоб залишити живим викраденого.

Кілька хвилини штурму - і бранець вже на волі, а його кривдники - в кайданках. Своєї провини не приховують, однак запевняють: поганих намірів не мали. Лише жадали грошей.

Затриманий:

- Его дееспособность была ограничена только для того, чтобы не пришлось применять какой-то физической силы по отношению к нему.

На думку правозахисників, схожих сумних історій могло би бути набагато менше, якби люди були обачнішими. Коли ж таки потрапили на гачок до викрадачів, пам'ятайте: ваше головне завдання - зберегти собі життя.

Іван Боднарук, правозахисник:

- Робити все, що від вас вимагають. Підписувати все, що від вас вимагають. Виконувати фізично, технічно, розумово, вербально все, що вимагають. Ви виграєте час. Ви залишаєтесь живими. За цей час правоохоронці кинуться до вас на допомогу.

За викрадення людини в нашій державі сьогодні можна отримати десять років в'язниці. Однак любителів поживитися на дурняк це не дуже лякає.