Ні - дитячій злочинності! Вітчизняні правоохоронці налаштовані радикально. І щоб дати раду, цілковито змінюють методи профілактики. Як тепер боротимуться з неповнолітніми бандитами, знає Борис Сачалко.

Цим двом – ще й вісімнадцяти немає. А вони вже полізли магазин грабувати.

"Я собі мобілку хотів, у всіх хлопців є, у мене немає".

І це добре, що міліція приїхала швидко. Якби ні – плакала б крамниця за своїми мобільними. Останнім часом діти стають агресивнішими, констатують правоохоронці. Тільки в Києві до кримінальної відповідальності притягнули триста десять підлітків. Міліціянти фіксують нерадісну цифру.

Пересічному неповнолітньому порушникові законності – шістнадцять років, зростає у кризовій родині. Основна спеціалізація – крадіжки, грабунки. Для таких підлітків злочин – форма протесту проти батьківської байдужості.

Галина Лях, психолог: "Вони мають занижену самооцінку. Діти, які невпевнені в собі. Вони потрапляють у несприятливе середовище, вони діють під його впливом. Тобто, легко навіювані".

Відгородити дітей від злочинності просто. Треба їх чимось зайняти. Гуртки, клуби - всі вони зменшують бажання підлітків порушувати закон. Вільний час плюс погане оточення – і результат невтішний.

Олександр Петров, кримінальний психолог: "Очень большая распространенность наркотиков. Доступность алкоголя. Основной фактор – незанятость чем-либо.

Відтепер відволікати дітей від злочинності буде й міліція. Розробили навіть справжню програму, як упереджувати порушення закону. Боротися разом будуть правоохоронці, соціальні служби та громада. Їх об'єднає координаційна рада.

Тетяна Бухтіарова, керівник департаменту кримінальної міліції у справах дітей: "Мы больше уделяли внимания раскрытию преступлений, а профилактика у нас на втором плане. На сегодня мы в первую очередь занимаемся профилактическими мероприятиями, мы их проводим с детьми и сиротами, мы их опекаем ".

Профілактика складатиметься з трьох рівнів. Перший - для дітей у школах та шкільних гуртах. Другий – викладання дітям з груп ризику. З ними працюватимуть шкільні соціальні і громадські служби. І третій – це підлітки-злочинці. З ними працюватимуть у міліції та в так званих центрах відновного правосуддя. Таку схему українцям підказали швейцарські колеги.

Александре Бальмер, професор школи соціальної роботи Університету Женеви: "Замість репресивної логіки ми використовуємо логіку реабілітації. Відновлюємо дитину для суспільства. Вивчаємо, які мотиви у дитини, яка діє асоціально, і намагаємося переконати її не робити цього. Наше завдання – упередження злочину, а не покарання за нього".

Надія Прокопенко, експерт: "Потрібно міняти розуміння ролі міліції в громаді з того, що "вор должен сидеть в тюрьме" до того, що ми повинні зробити, щоб вберегти дітей і нас всіх, і інших від вчинення злочину".

Поки що таку систему в Україні тестують у кількох областях. Та правоохоронці кажуть: ноу-хау вже дає результати - рівень дитячої злочинності падає.

Борис Сачалко, Аркадій Моос, НТН.