 |
  |
Назустріч парі студентів із Китаю йшли п’ятеро підлітків. Хлопчакам закортіло розважитися.
Віктор Климовець, керівник відділу Шевченківського РВ міліції м. Києва: «До них підійшла компанія молодих людей, на вигляд 15-16 років, і почали чіплятися та бити молодого чоловіка. Дані особи були встановлені. Це є тяжкий злочин, тому вони самостійно будуть відповідати за даний злочин – не їхні батьки, а вони самі».
Хлопці на допиті казали, що чужоземці їм просто не сподобалися. Правоохоронці не побачили в нападі на китайських студентів виявів ксенофобії й порушили карну справу за статтею бешкет. За це підлітків можуть ув’язнити на чотири роки.
Марина Остапенко, прес-секретар голови Служби безпеки України: «Дуже важко визначити, на якому ґрунті був скоєний злочин. Або це побутове хуліганство, або це, дійсно, на ґрунті расової нетерпимості».
Служба безпеки долучилася до активної боротьби з ксенофобією й антисемітизмом дві тисячі сьомого. Тоді в Одесі на Третьому єврейському цвинтарі лише протягом однієї ночі радикали сплюндрували триста надгробків.
З квітня цього року в СБУ регулярно скликають засідання круглого столу, на які запрошують представників етнічних громад. Там гуртом розв’язують проблеми, породжені расовою нетерпимістю.
Марина Остапенко, прес-секретар голови Служби безпеки України: «Представники студентських громад, які були присутні на круглому столі, вони висловлювали незадоволення тим, що в наших університетах студентів-іноземців розташовують в гуртожитках окремо від українських студентів. Обмежуючи їхнє спілкування на побутовому рівні з українськими громадянами, створюють проблему нетерпимості».
Він не носить чорних берців і не голить голови. У Ярослава Дунаєва своя правда. Чоловік занепокоєний кількістю іммігрантів у нашій країні і на прикладі європейських держав показує, чим, на його думку, це може обернутися.
Ярослав Дунаєв, керівник Українського руху проти нелегальної імміграції: «Неконтолируемая миграция приводит к изменению государственного строя страны. Приводит к возникновению бунтов на межнациональной основе, а также к уничтожению государственности. Как на примере Югославии. Ежегодно война в пригороде Парижа. Полуарабский Марсель, куда французская полиция уже боится зайти. Мы не хотим, чтоб это происходило у нас».
В СБУ кажуть, що злочинів, скоєних на ґрунті національної нетерпимості, меншає. Усі переступи закону в цій сфері – локальні й не масові.
Разом із тим, дедалі більше українців вороже налаштовані проти чужоземців, – переконані в Київському міжнародному інституті соціології. Там не реєструють злочинів на расовому ґрунті, а вимірюють ставлення громадян до іммігрантів.
Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології: «Є деякі коливання у рік виборів. Рівень ксенофобії трохи підвищується, після виборів – спадає. Я думаю, що це пов’язано з тим, що політики, шукаючи свою електоральну нішу, підкреслюють цю різницю».
Професор Паніотто вже п’ятнадцятий рік досліджує проблеми ксенофобії й антисемітизму в українському суспільстві. Підвищення рівня ворожості до іммігрантів залежить від рівня освіти, місця мешкання й майнового статусу, – каже соціолог.
Заможні городяни, що закінчили виші, лояльніші до прибульців, ніж менш освічені й бідніші українці з маленьких міст.
Статистика свідчить: 350 тисяч дорослих українців не хочуть, щоб чужоземці приїжджали до України навіть як туристи. Адже певні політичні сили можуть сформувати з таких прибульців боєздатні угруповання, – побоюються експерти. І тоді вже масове незадоволення іммігрантами переросте у збройні масові конфлікти.