 |
  |
Незважаючи на поширене прізвище, родину Іванових дільничний інспектор пригадує одразу. Він постійно навідувався до їхньої домівки – перевірити, чи не забив син своєї старенької матері до смерті.
Сергій Пшеняк, дільничний інспектор Ленінського РВ міліції Миколаєва: «Открываем двери – сын. Спросили: где мать? Он говорит: мать лежит в комнате. После того, как мы зашли в комнату, мы увидели страшную картину. Мать лежала на кровати, вся избитая. Очень многочисленные раны головы. Картина была очень ужасной».
Сусідка Надія Яківна згадує, він ніде не працював, сам грошей не заробляв.
Сусідка: «Был мальчик – потом выросло такое вот дерьмо».
Жінка каже, що сама не раз зверталася до міліції, коли вже не сила було чути крики своєї давньої приятельки. Сусіду-садиста зачиняли на п‘ятнадцять діб. Від таких санкцій бузувір тільки жорстокішав. Злість знову і знову зганяв на матері.
Надія Луценко, сусідка: «Даже вот она получила пенсию, приготовила еду, купила хлеб, пошла на базар. Он взял у нее все деньги, обыскал, вырвал у нее все деньги. И потом пришел, избил и вылил ей борщ на голову. Такое вот шизонутое».
Востаннє син побив матір так, що в неї утворилися гематоми мозку. Лікарям довелося робити старенькій трепанацію черепа. Нині вона в тяжкому стані. Від завданих травм втратила здатність розмовляти.
Син-садист нині у слідчому ізоляторі. Те, як він повівся зі своєю мамою, називає суперечкою.
Микола, затриманий: «У вас часто возникали конфликты с мамой? – не часто – восемьдесят лет уже. Ну, как поругался – словесно, слово за слово…»
За такі дискусії сина позбавлять волі на п’ять років.