Мешканець села Калинівки, що на Миколаївщині, навіть і гадки не мав, що весь вік прожив на братській могилі. Чоловік копав на обійсті яму для стічних вод. На глибині одного метра лопата вдарилася об щось тверде. Коли роздивився дивний округлий предмет, то ледь не зомлів. То був людський череп.
Трохи глибше лежали кістки. Про страшну знахідку господар подвір’я сповістив міліціянтів.
Сергій Дяченко, перший заступник керівника Жовтневого РВ міліції: «В ходе исследования места, где были обнаружены кости, ни одежды, ни каких-либо других предметов обнаружено не было».
За три дні розкопок міліціянти знайшли рештки трьох людських тіл. Експерти одразу з’ясували, що кістки пролежали в землі більше півстоліття, від Другої світової.
Дмитро Годованюк, експерт-криміналіст Жовтневого РВ міліції: «Здесь была выявлена лобовая часть черепа, якобы, человека в возрасте от 10 до 15 лет».
Коли німецькі окупанти прийшли на Миколаївщину, Василеві Журбенкові було п`ятнадцять. Він пам’ятає, що на цьому місці раніше лежав пустир. Тут нацисти розстрілювали в’язнів із концтабору неподалік і радянських військовополонених.
Офіцери гинули в одностроях, – згадує Василь Степанович. Цивільних і рядових вояків змушували роздягтися. Їхні речі потім діставалися селянам.
Василь Журбенко, мешканець с. Калинівки: «Когда они отступали, чтобы следы свои стереть. Пленных туда из концлагеря, и они их там штабелями в кучу слаживали, обливали и зажигали их».
За роки війни нацисти розстріляли на пустирі вісім тисяч чотириста осіб. Після вигнання німецьких військ із Миколаївщини тіла жертв перепоховали на місцевих кладовищах. Та не всі. Пошук кісток закатованих у селі Калинівці під час Другої світової триває.