Суд над кермувальником Вольво, який 25 серпня врізався в переповнену маршрутку, розпочався на Полтавщині. У страшній аварії загинула шестирічна дитина. Інші пасажири дістали травм. Нині батьки загиблого хлопчика бояться, що винуватець ДТП уникне покарання. Адже він громадянин Білорусі та ще й директор заводу.

У коридорі Глобинського районного суду натовп людей. Тут розпочалося перше слухання у провадженні про смертельну ДТП. Аварія сталася 25-го серпня поблизу села Броварок. Вольво з білоруськими номерами вискочило на зустрічну, де цієї миті мчав пасажирський мікроавтобус. Внаслідок потужного удару транспорти з'їхали в кювет і перекинулись. У маршрутці було 14-ро людей. 11-ро пасажирів дістали травм, а  хлопчик, що сидів у передній частині салону, помер. Того дня він разом зі старшою сестрою повертався від бабусі.

Світлана Павленко, мати загиблого хлопчика:

- Йому було шість років, 16-го йому ісполнилось 6 годіків, ми шли в первий клас, думали...

До зали журналістів не пускають. А вже за кілька хвилин суддя заходить і пояснює чому - не з'явився один із захисників обвинувачуваного. Нам вдається поспілкуватися з людиною, яка того дня кермувала Вольво. Ось цей чоловік - Вадим Соловей, громадянин Білорусі. Після аварії він опинився в СІЗО. 

- Я был за рулем, а касаемо моей вины есть суд. 

- Вы превышали скорость?

- Нет, а причем тут. Я считаю, что не я виноват в ДТП.

- Погиб ребенок, вы это понимаете?

- Знаю.

Тим часом сестра загиблого малюка розповідає: в маршрутці сиділа поруч з братом. Після зіткнення самотужки витягала смертельно травмовану дитину з понівеченого транспорту.

Дарина Павленко, сестра загиблого хлопчика:

- Я очнулась, начала искать Артура. Вылезла с маршрутки из окна, увидела его возле бака, схватила его, на руках я ещё чувствовала, как его сердечко бьется, на руках, я положила его на кювет, пыталась сделать массаж сердца.

Окрім тяжкої психологічної травми, дівчина дістала ще й фізичних ушкоджень. Утім, у провадженні вона чомусь фігурує як свідок, а не як постраждала.

Світлана Павленко, мати загиблого хлопчика:

- Ми зробили незавісіму експертизу в інституті патології позвоночника і суставов імені Ситенко, де нам ясно й понятно сказано, що в неї перелом позвоночника, на ручці палець поломаний безимянний.

Пані Наталя разом з донькою також була у маршрутці. Внаслідок травм їй довелося перервати вагітність.

Наталія Луценко, постраждала:

- Переднее сидение как-то косо поднялось, ну я не знаю, нереальное какое-то движение было, и наверное в этот момент я ударилась виском и очнулась уже на земле.

Прийшов до суду і водій, який 25 серпня кермував мікроавтобусом. Згідно з висновками експертиз, Вольво їхала 80 кілометрів за годину. Та шофер маршрутки певен - швидкість легковика була значно більша.

Сергій Козуля, водій маршрутки:

- Конечно перевисив, як він розказує, що їхав 70 кілометрів на годину, а я 60, то якби він ударив, нічого б не було, тільки б бампер помяло, і так удар був тако сили, що 4 тони автомобіль на обочину викинуло.

Нині батьки загиблої дитини й постраждалі бояться, що винуватець аварії уникне покарання.

Світлана Павленко, мати загиблого хлопчика:

- Вони казали, що він дуже багата людина, що у нього не хватає, що відпустіть його, йому нада керувати заводом, він в Білорусі директор автономного заводу.

Мати Артура щодня ходить на кладовище, бо не вірить у смерть синочка. Жінка вимагатиме максимального покарання для водія легковика - а це вісім років позбавлення волі.

- В нас життя нема ні в кого, ні в кого, ні у сестри його, ні у нас як батьків, вони ні єдиного слова пробачення не просять, у них немає каяття, нема.

Свідок пильно стежитиме за перебігом цього судового процесу.