Чи пасують офіцерам кайданки: вже третій рік триває суд над працівниками Чернігівського УБОЗу, які затримали банду особливо небезпечного злочинця Кунца. Той у відділку помер. Міліціянти кажуть: не з їхньої вини. І нарікають на упередженість та численні порушення під час розгляду справи. Офіцерську правду просто в залі суду слухали наші кореспонденти.

Плакат "Захистимо закон! З Днем міліції!" до зали суду принесли, аби привітати правоохоронців, що вже третє професійне свято поспіль зустріли за ґратами. Це четверо працівників Чернігівського УБОЗу. 2008-го вони затримали банду злочинців, що займалися рекетом і підпалами. Їхній ватажок на прізвисько Кунц помер у відділку міліції.

Аліна Мироновська, юрист:

-  Умер человек на территории УБОЗа в городе Прилуки. И это все, потому что ни одной экспертизой не доказана причастность сотрудников МВД к его смерти. Это бывает. Неужели у нас человек, которому стало плохо в супермаркете, и у нас по этому поводу должно садиться все руководство супермаркета?

До відповідальності тоді притягли дев'ятьох міліціянтів: оперативних працівників і бійців спецпідрозділу "Сокола". У звинуваченні фігурує формулювання - злочинна змова. Конотопський міськрайонний суд назвав правоохоронців винними, але вирок скасував суд апеляційний. Складна і резонансна справа знову повернулася до Конотопу.

Марина Помазанова, адвокат:

- Судья, которая работает в процессе на сегодня, и слушает именем Украины уголовное дело, согласно статистике официальных судебных решений, опубликованных в открытых источниках, имеет на своем боевом счету два бракоразводных процесса и семь судов с пенсионным фондом. Допущены все возможные процессуальные нарушения, которые только можно себе представить.

Захисники міліціянтів кажуть: суд не задовольнив жодного клопотання хоча б випустити правоохоронців на підписку про невиїзд.

В'ячеслав Нікітін, підсудний:

- Оснований для взятия нас под стражу вообще не было никаких. Тем более, у Шетели только ребенок родился, а я только женился. Вот уже больше года мы находимся под стражей, апелляция отменила приговор как незаконный, а ни жены, ни родителей ни я, ни он не видим.

Інший арештант, майор Молоковських, для своєї малої доньки вже третій рік у відрядженні.

Наталя Молоковських, дружина підсудного:

- Она очень много задавала вопросов: почему отца так долго нет, неужели ему работа дороже, нежели дом и семья.

Більше пощастило бійцям "Сокола" - їх таки лишили на волі з підпискою.

Василь Петрухно, підсудний:

- То, что прокуратура нас обвиняет по 28 статье - сговор, они называют сговором наш инструктаж. Как такое вообще может быть? Для меня, как и для других работников "Сокола", непонятно, в чем нас обвиняют. Мы выехали туда для задержания лиц, выполняли четкий приказ наших руководителей. У нас нету никаких причин обсуждать эти приказы.

Разом із тим у залі суду жодного свідка, й жодного члена банди Кунца, що фігурують постраждалими. Двоє бандитів наразі в розшуку. Третій - у в'язниці, а свої свідчення проти міліціянтів відкликав. Злочинець зізнався: давав їх під тиском прокуратури.

Аліна Мироновська, юрист:

- Когда было возбуждено это уголовное дело, кто-то получил повышение, кто-то получил внеочередные звания. Естественно, признать, что они были не правы, они не могут.

В'ячеслав Пастухов, підсудний:

- Чтобы оправдать сотрудников милиции, должны сесть на наше место либо прокуратура, либо суд, который нас незаконно лишил воли. Поэтому я думаю, затягивание дела будет и дальше продолжаться.

З журналістами пан прокурор спілкуватися не хоче, обділяє коментарем і пані суддя.

Ірина Семенюк, суддя:

- Головуючий по справі не участує у фотосесії.

Судові засідання тривають, але у можливість справедливого рішення міліціянти вже не вірять. Сподіваються, хіба, на Верховний суд України.

В'ячеслав Нікітін, підсудний:

- Я когда шел работать, я давал присягу, я гордился тем, где я работаю. И вот система, я не буду говорить, Родина, или кто, так отблагодарила меня за то, что я делал свою работу.