 |
  |
Бабуся Анастасія, що з Луцька, в силу якісної їжі не вірить. Мовляв, ліпше купити дешевше. Санітари іншої думки. Кажуть, так грошей не заощадиш: значно більше доведеться витратити на лікування кишкових захворювань. Добротну продукцію можна відрізнити не лише за зовнішнім виглядом, а й за документами, які мають бути у продавця. Це висновок державної санепідемекспертизи та асортиментний перелік товару.
Тетяна Стеценко, заступник керівника відділу Голосіївської СЕС міста Києва: «В правом верхнем углу идет печать и высновок. Здесь указывается реквизиты организации, которая выдала этот высновок. На каждом документе есть реквизиты: телефон, факс, который выдает этот документ, поэтому любой потребитель, проявив активность, может дозвониться к секретарю, уточнить номер, от какого числа выдавался документ, то есть посмотреть – это фальсификат или настоящий».
Дістати такий висновок – справа не з легких. Спочатку підприємець звертається в центр дозвільних процедур, звідти папери передають у СЕС. Далі на об’єкт виходять санітари, оглядають його, і якщо є зауваги – дають час на усунення вад. Якщо немає - дають добро, а потім періодично перевіряють якість продукції. Підробити дозвільні документи складно. Значно простіше – домовитися з СЕС. Але і такий варіант останніми роками ризикований.
В`ячеслав Трунов, керівник управління прокуратури міста Києва: «В випадку надходження інформації у вигляді заяв, повідомлень про порушення закону у цих службах, то прокуратура проводить перевірки. Такі в минулому році в нас проводились. На заяви і скарги відбувалося реагування в вигляді постанов про порушення дисциплінарного впровадження відносно лікарів, які порушували закон, і відносно інших осіб СЕС».
Шукаючи простіших способів, підприємці часто-густо працюють без дозвільних документів. І нерідко самі не знають, що реалізують неякісний товар.
Віталій Ісько, керівник ветеринарної міліції Волинської області: «Було припинено діяння кількох стихійних ринків на території області, на ринках було виявлено 76 банок свинної тушонки, де фальсифіковане маркування».
Юристи кажуть – якщо ви і стали жертвою неякісної продукції – кажіть. Мовчати – означає наразити на небезпеку з півсотні можливих покупців.
Сергій Жарук, адвокат: «Радив громадянину, який отруївся, звертатися перш за все в той заклад, де здійснювалося отруєння. Потім потрібно зафіксувати отруєння. Звернутися до лікаря, щоб було офіційне затвердження того, що є розлад здоров’я. Потім особа має право звернутися до суду і паралельно може звернутися до прокуратури, до СЕС».
Документи від санепідемстанції не обов’язково чіпляти на видноті - закон до цього не зобов’язує. Та якщо підприємець дбає про імідж, то просто зобов’язаний тримати папери в місці продажу. Або бодай нотаріально затверджені копії. Щоб на вимогу покупця, як в американських фільмах, з усмішкою до вух їх показати.