Злочин - без покарання! У Львові півроку не можуть знайти винних у смерті двох робітників залізниці. Вони батрачили на свого начальника. Чистили вигрібну яму біля його приватного будинку - й загинули. Одразу після трагедії чиновники та правоохоронці обіцяли покарати винних у цій жахливій та безглуздій смерті. Однак досі нікого навіть не звинуватили. Чому? Можливо, хтось навмисно гальмує справу, в якій замішаний посадовець?

На цій жахливій світлині вже мертвий тридцятирічний Дмитро Бельський. Він кинувся рятувати старшого колегу, який досі не зрозуміло чому знепритомнів у каналізації. І загинув сам. Це сталося торік 16 вересня. Тоді й відкрилися шокуючі передумови трагедії. Керівник підрозділу залізниці змушував підлеглих батракувати - під страхом звільнення!

- Хлопці розказують, що їм примусово сказали, щоб вони лізли. Головний інженер посилає людину, що ти маєш зробити шефові мому зробити, каналізацію почистити і всьо зробити, шо він тобі скаже.

Тоді правоохоронці та чиновники зі стурбованістю на обличчях обіцяли - якнайшвидше з'ясують, хто ж винен у смерті людей. А Євген Угрин - саме на його подвір'ї загинули люди - відразу ліг до лікарні.

Юлія Грабова, прес-секретар управління Львівської залізниці:

- Перебуває в реанімації, як стан покращиться, і він найперший надасть роз'яснення, як що там відбувалося.

Минуло півроку, та любителеві дармової робочої сили, схоже, не стало ліпше - він досі на лікарняному. На що хворіє - загадка.

- Він на лікарняному перебуває з вересня місяця.

- Так довго?

- Так.

- І не появлявся жодного разу на роботі?

- Ні.

Батьки Дмитра втомилися чекати справедливості. Вони приїхали в підрозділ, де працював їхній син - вимагати результатів службового розслідування.

- Скажіть, будь-ласка, де начальник і коли буде?

- Начальник за власний рахунок сьогодні.

Наталя Бельська, мати загиблого:

- Отой акт їздимо вже шість раз. Приїжджайте - буде акт. Приїдем, походим, походим, гроші тратили на дорогу - і поїдем.

Дізнавшись про присутність журналістів, виконувач обов'язків керівника підрозділу залізниці таки перервав відпустку й приїхав. Керівник запрошує нас до кабінету, але попереджає - на камеру говорити не буде.

- Нє, ми тільки з камерою зайдем.

- Тоді не заходьте.

- Ну тоді виходимо в коридор, з батьками разом.

- Ну а чого?

- А що ви приховуєте? Від кого? Я не знаю, а чо ми маєм виходити? Та щось приховуєте, якщо хочете, щоб камери не було.

Та згодом керівник таки змінює думку.

Віталій Сич, в.о. керівника підрозділу залізниці:

- Шо ви по тому поводу знаєте? Шо ви робите?

- Шо я знаю? Я знаю, що триває службове розслідування, яке є фактично на стадії завершення. Але акту в підрозділі немає зараз.

- Чому?

З'ясовується, що висновки комісії вже готові. А досі не потрапили до батьків через бюрократичну тяганину. Голова комісії телефоном повідомляє про підсумки розслідування.

Василь Михайлюк, керівник відділу Управління охорони праці у Львівській області:

- Зловживання службовим положенням або використання...

Батьки загиблого ображені ставленням до них - простих людей із села. За півроку ніхто не те що не покарав винних у смерті сина, навіть не вибачився!

Наталя Бельська, мати загиблого:

- Та яке покараний. Я по сей день його на очі не бачила. Він хоча би подзвонив і вибачився. Такого не було, людського вибачення я чекала всього-навсього. Людського вибачення, так як мама.

Вибачень пані Наталя навряд чи дочекається. А от справедливості - можливо. Після відвідин із журналістами справа зрушила з місця. Акт-висновок передали на залізницю. Незабаром документ потрапить і до поліції та прокуратури.