У Києві молода мати кинула тяжко хвору дитину та пішла пиячити. Безхатченки та горілка виявилися для неї ближчими, аніж рідний син.

Людмилі двадцять два. Чотири роки тому вона втекла з дому на Хмельниччині та приїхала до столиці. Тут народила. Не працювала ані години - пиячила на дитячі гроші разом зі співмешканцем. Дворічного ж Артемка годувала зі смітника.

Михайло Якушенко, заступник керівника підрозділу Дарницького РУ міліції м. Києва:

- Продукти, які вже були не належної якості, в яких вже закінчився термін дії, викидали ці продукти. Вона брала, і ці продукти, і харчувала дитину і себе.

Певний час молода сім`я безхатченків мешкала на дачі в Любові Олександрівни. Але допомоги не оцінили - поводилися нахабно, пиячили. Жінка каже: попросила їх забратися геть. Тиждень тому горе-матуся знову попросила допомоги.

Любов Примат, мешканка м. Києва:

- Я ей помогла получить детские деньги - у нее не было с собой паспорта, я ходила в банк, договаривались. После того как мама получила детские деньги, она вообще перестала приходить и выпившая была, где-то жила с бомжами и ребенка на меня бросила.

Людмила, затримана:

- Де ви проживали ці три дні?

- У теплотрасі.

- Документи на дитину де?

- В селі.

- А ваші?

- Також.

- А чому в селі?

- Ну, мама забрала.

Доки Людмила пиячила з безхатченками в її сина піднялася температура. Любов Олександрівна викликала "швидку". Медики констатували: дитина дуже хвора. До того ж, на її тілі виявили численні синці та садна. З'ясували, це справа рук рідного батька. Так чолов'яга напучував малого Артемка.

Любов Примат, мешканка м. Києва:

- Ребеночка этого я уже знаю давно? и ребеночка этого постоянно бьют по голове, даже при мне. Я думаю, было бы лучше, если бы его взяла какая-то другая - хорошая и порядочная семья, потому что не совсем правильный способ жизни ведут родители.

Протверезівши, матуся взялася шукати дитину та приїхала до лікарні. Утім, Артемка їй навряд чи повернуть.

Михайло Якушенко, заступник керівника підрозділу Дарницького РУ міліції м. Києва:

- В той момент, як дитина лікується, будем в цей момент вирішувати питання про позбавлення її батьківських прав. Як тільки позбавлять її батьківських прав, ми дитину офіційно влаштуємо в інтернат, де вона буде знаходитися. Думаю, їй там буде краще.

До дому Людмила повертатися наміру не має. Каже, у Києві серед безхатченків ліпше, аніж у рідному селі.