У Луцьку через недолугу фірму-забудовницю півтори сотні містян не можуть вселитися до своїх квартир. А все тому, що горе-підприємство, якому довірилися, припинило власну діяльність.

Термін здавання в експлуатацію оцих трьох дев'ятиповерхівок сплив ще два роки тому. Житловий масив "Рідний дім" мав вражати своєю ошатністю, простором та багатьма мешканцями. Проте нині дивує, хіба-що, вибитими шибками й тим, що не має під'їзних шляхів. А ще - частими зібраннями пайових вкладників. У свої квартири ці люди мали заселитися ще 2008-го. Та не змогли - забудовник із документами "нахімічив".

Катерина Вірковська, постраждала:

- У них немає жодних юридичних і технічних можливостей добудувати ці будинки, Оскільки в них немає ні договору оренди землі, немає дозволу на будівництво. З міськрадою, яка на той момент була замовником, вони розірвали договір ще у 2008-му. Таким чином, замовника теж немає.

Чи так це насправді, хочемо запитати у представників будівельної фірми. Та віднайти їх не просто. Офісне приміщення вже виставлене на торги. А це означає цілковите банкрутство. Пробуємо зв'язатися телефоном.

Що людей, окремі з котрих профінансували зведення квартир на сто відсотків, просто "кинули" - у міськраді вже не приховують. Словосполучення "самовільне будівництво", кажуть, найліпше пояснює ситуацію. Утім, винні не лише фірмачі-махінатори. Чиновники певні: так містяни поплатилися за власну непоінформованість.

Леонід Карабан, керівник управління капітального будівництва Луцької міськради:

- Навіть до мене коли люди приходять, я кажу: чому ви не порадилися, чому не прийшли і не запитали - з ким нам краще укладати угоду? Саме основне - не було документу, який би посвідчував право власності на землю, тобто, державний акт, або договору оренди-суборенди землі.

Земля під будинками - комунальна, і в жодній власності не перебуває. Доки люди з урядниками мізкують, як владнати цю проблему, мародери не сплять.

Ігор Сух, постраждалий:

- Ось таким чином виносяться з наших квартир батареї. Розбивається скло. Ось, ви бачите, вже 4 батареї стоять відкручені, приготовлені для того, щоби спустити униз. А люди за ці батареї поплатили тисячі півтори гривень.

Та виносять не лише батареї. Днями пошкодили ліфта, повидирали всі комунікації.

Ігор Сух, постраждалий:

- Цей ліфт колись працював. Зараз тут вирвана вся силова проводка, повністю розбитий шкаф, зняті лічильники. Значить, повністю все вибито, знято навісне обладнання з ліфта. Тут, хіба що, нове треба ставити тепер.

Останнім порятунком для людей залишається міська рада. Ошукані припускають, якщо мерія візьме добудову під патронат, у свої квартири вони вселяться. Та це не просто.

Микола Романюк, луцький міський голова:

- Договори, які укладалися ними ж, як фізичними особами з фірмою, що будувала, - ніде не реєструвалися в міській раді. Тобто ми до цього юридично відношення не маємо. Будівництво велося без дозволу архітектурно-будівельного контролю. І також там є проблеми.

Тож судової тяганини не уникнути.