Можновладці витісняють простих громадян. Мешканці садового товариства поблизу столичного села Підгірців цьогоріч не купатимуться в Блакитному озері. Одного ранку над водою виріс паркан. Обурені дачники забили на сполох. Бідкаються, що їх ніхто не слухає через депутатський мандат нового власника пляжу.

Олександр Дем'янчук, кореспондент:

- Від відпочинку людей відділяє ось цей металевий паркан. Тепер вони не тільки втратили можливість потрапити на пляж, а й подивитися на нього можуть, якщо вилізти на драбину.

Блакитне озеро під Києвом чималеньке: аж тридцять гектарів. Але місцевим мешканцям води не дістатися. Довкола - платні пляжі. Залишався один громадський, і той забрали - на будівництво маєтків.

Валерія, мешканка м. Києва:

- Здесь с ребенком, старшему 19 лет, и он в озере. Здесь знаете сколько маленьких деток? Вот так летом придите. Здесь такая масса отдыхает.

Ольга Іванівна тут із 1986-го. Жінка на власні очі бачила поступову експансію на озеро.

Ольга Іванівна, дачниця:

- Для нас это озеро - жемчужна. Это уникальная вода, бьют источники и придают божественность. Тут были нерестилища, их засыпали. Поставили пирсы чтобы загрязнять.

Тепер на черзі - єдине вільне місце. Цей паркан намагалися встановити ще в березні. Тоді люди встигли здійняти галас і роботи припинили. Адже дозволів у робітників не було. Тепер такий папірець з'явився. У Підгірській селищній раді відхрещуються - до будівництва відношення не мають. Але ж паркан, чомусь, дозволили поставити саме вони.

Ольга Іванівна, дачниця:

- Ми тільки паркан дозволили, а хто їм дав чи продав нам не відомо. Це за межами населеного пункту і адміністрації.

Хто власник того паркану та чия тепер смужка прибережної землі - не розповідають і робітники, що на ній працюють. За словами ж дачників, свого часу цей пляж оформили на підставних осіб, а потім перепродали. Люди розповідають, що нинішній власник пляжу - народний депутат України. Саме тому, бідкаються вони, всім байдуже до проблем простих смертних.

Ольга Іванівна, дачниця:

- Вообще беспредел. Нет никакого закона. Нет никакой защиты.

Закони то є, говорять фахівці. Питання в тому, чи дотримуються їх?

Ігор Тихолаз, інспектор відділу державного комітету рибного господарства:

- Водний кодекс регулює створення спеціальних водоохоронних зон. На великих річках зона дорівнює 100м. На затоках та озерах - 50м. На малих річках - 25. Якщо йде порушення, то громадяни мають право звернутися до суду і відстоювати права.

Сергій Берзін, представник садового товариства:

- То, что мы видим здесь - от уреза воды и до забора нету даже 30 м. Т.е., это полнейшее нарушение. Из 50 соток, которые должны бать освоены, в налии не больше 23-х. Все остальное надо намывать. Они это не скрывают. Собираются поставить земснаряд.

За словами фахівців, приватизацію водоохоронних зон забороняє і водний, і земельний кодекс. Та на це свого часу закрила очі адміністрація Обухівського району. Нині там зміна керівництва. Дачники тепер покладають надії на допомогу від нової влади. Поки що купатимуться під літнім душем або з іншого боку озера. Там іще можна - щоправда, за гроші.

Олександр Дем'янчук. Віталій Савченко. НТН.