У Києві зникла пам’ятка архітектури. Щоправда, ще кілька місяців тому. Та тільки нині стало відомо, що дозволів на знищення ніхто не давав. Вандалами зацікавилися правоохоронці, а перебігом розслідування - журналісти "Свідка".

Тяжко повірити, але ці припорошені снігом купи цегли й дощок - рештки пам’ятки архітектури. Іще кілька місяців тому тут стояла ось ця будівля. У минулому столітті то був борошномельний цех. Почав працювати 1911-го. Себто, невдовзі мав святкувати своє сторіччя. Та 2009-го його зрівняли із землею. Нищили повільно, але впевнено, пригадує місцевий охоронець.

Місцевий охоронець:

- За лето разобрали. Вручную разбирали, домкратами, ничем не это самое.

Вікторія Величко, наукова співробітниця Музею історії Києва:

- Подол издавна с конца 19 ст. был местом строительства зданий промышленной архитектуры, здесь вдоль набережной с сосредотачивались предприятия мукомольного производства, мельницы, элеваторы. В том числе, и это здание мельницы неподалёку Ильинской церкви.

Зникнення чималої будівлі привернуло увагу УБОЗ-івців. Кажуть, замовник робіт мав перетворити стару споруду на готель.

Оперативний співробітник ГУБОЗ МВС України:

- Проектом передбачено зберігання пам’ятки архітектури. На даний час пам’ятки архітектури на цьому місці немає, а антикорупційне бюро шукає винних осіб, оскільки передбачена відповідальність за знищення або руйнування пам’ятки архітектури. Конкретних відповідей зі сторони замовника організатора робіт немає окрім пояснень усних. На запити до виїмки документів дозволів на знищення будівлі до нас не надійшло.

І не надійде. Адже відповідні органи їх не надавали. Підтверджувальні матеріали долучили до справи. Розробники проекту не знають, чим можна аргументувати знищення млина. Адже саме він був головною фішкою.

Микола Печенов, головний інженер проекту:

- Все документы, которые были утверждены - вот том нашего проекта, который мы утвердили, он предусматривал сохранение не только фасадной стены, но и двух торцевых стен. Мы специально создавали стеклянные стены, чтобы это всё было видно внутри нового здания.

Вікторія Величко, наукова співробітниця Музею історії Києва:

- Инвестору всегда легче снести полностью это здание, а на том месте построить новое, пусть даже в тех же формах, а сохранять памятники - для инвестора затратное дело.

Інвестор заощаджує, а кияни втрачають історичну спадщину.

Микола Печенов, головний інженер проекту:

- Эти памятники во всём мире сохраняются. Создание памятника - это не памятник, это есть воссозданная вещь. Это своего рода антиквариат. Я не понимаю заказчика, который берёт антиквариат, разбирает и на его месте делает абсолютно дешевое.

Убозівці кажуть: доказів досить, щоб ця справа набула кримінальне продовження. За її перебігом стежитимуть і журналісти "Свідка".

Олександр Дем’янчук, Олександр Данилов. НТН.