У столиці чорні дірки - не рідкість. І туди один за одним летять кияни. Калічаться і старі, і малі. Однак винного, як завжди, знайти важко. Хто ж має відповідати за відкриті люки - спробувала дізнатися Марина Борисполець.

21 січня. Київ. Троєщина. У відкритий каналізаційний люк, температура води в якому сягала 90 градусів, впали жінка й собака. В результаті - у жінки опіки ніг. Пес загинув на місці. За словами свідків, тварина практично зварилась живцем.

25 січня, вулиця Семиренка.  "Пластик ще був промерзший хорошо, на ньому ще сніг був, і він відкритий був давно".

Того дня його син, третьокласник Владик, повертався додому. Обходив калюжу, а там - відкритий люк.

Руслан Мосійчук, батько постраждалого:

- Люк був накритий такою бляшанкою, зі слів сина і товариша його, і він просто наступив на неї - і вона провалилася, і він туди нирнув.

А в колодязі - кип'яток. Під землею - теплотраса. З останніх сил хлопчина вчепився в стінки шахти. Від смерті його врятував друг. Він витяг хлопчика з шахти і дотяг додому. Вже там Владику викликали швидку. Лікарі подивилися й сказали:

- Трохи вище кісток, обидві ноги, опіки 3-го ступеню.

Десяте лютого. Цього разу п’ятиметрова пастка чекала жертву на вулиці Наталі Ужвій. Як туди потрапив трирічний хлопчик, ніхто не знає. На щастя, він залишився неушкодженим. Врятувало гілля на дні колодязя. Шокований малюк майже годину сидів мовчки. А батьки збилися з ніг, шукаючи своє дитя. Коли ж врешті почули плач, викликали фахівців. Після пригоди отвір накрили.

Юрій Салієнко, керівник пожежної частини Подільського РУ МНС м. Києва:

- Командир відділення спустився туди, оглянув дитину, виявив, що вона знаходилася у задовільному стані, і вже після того підняли її на поверхню. Дитину було передано до швидкої допомоги. Ті виявили, що стан задовільний, і госпіталізації вона не потребує.

Якби ж то цими люками все обійшлося. Та на киян чекають ще десятки чорних дір в асфальті.

Марина Борисполець, кореспондент:

- Дарниця, вулиця Луначарського. Тут справжній клондайк відкритих люків, лише на кількох квадратних метрах наша знімальна група нарахувала їх сім.

Поряд з глибокими пастками - школа і поліклініка. Діти тут бігають увесь день. Утім, люки ніхто навіть не прикрив.

Леся Володимирівна, мешканка м. Києва:

- Там, там є, тут є, а школа де знаходиться - ось школа.

- І це ви ходите і тут всюди відкриті люки?

- Да.

- У вас н було таких випадків, щоб хтось туди впав?

- У мене папа один раз йшов влітку, там не видно було, водою було залито, так він один раз провалився, а потом вибрався.

Леся Володимирівна, мешканка м. Києва:

- Може, що сніг, та не видно, а то тут було більше 13 відкритих люків. Осінню, весною, тут страшне. Машини часто попадають, коли ввечері не видно. То я сама другий раз їжджу на машині, то приходиться обережно.

Йдемо до ЖЕКу поцікавитися, чому в асфальті світять дірки, і ніхто їх не прикриє.

Любов Закрутченко, головний інженер ЖРЕО №5:

- Ми не обслуговуємо люки. ЖЕК займається санітарним прибиранням території. По возможности те, что открыты, мы для того, чтоб не попадали люди, накрывают слесари бетонными плитами.

Куди ж бігти киянам, аби хтось закрив отвір. А невідомо. В ситуації з люками - чорт ногу зламає. Адже вони належать чи не десяткові різноманітних організацій. Київводоканалу, Київенерго, Київавтодору, Київгазу, тощо. Розібратися, де чий люк, пересічному киянину нереально. Самі ж комунальники скаржаться на злодіїв.

Микола Тимчук, представник Київводоканалу:

- За 2009 рік у нас було вкрадено 502 таких люки. Відновити люк - треба великі матеріальні затрати, у 2009 вже вкрадено 44 таких люки. Один люк вартий 100 гривень, ще щоб встановити, треба 600 тисяч гривень, щоб купити ці люки і поставити.

У міліції ж запевняють: пункти прийому брухту перевіряють постійно. Якщо виявляють там крадені люки, штрафують а то й кримінальну справу порушують. Але впильнувати за всім просто неможливо.

Володимир Поліщук, керівник відділу ГУ міліції м. Києва:

- Завдання цих комунальних підприємств, крім того, щоб повідомляти міліцію, що десь щось вкрали, ще й забезпечувати безпеку. Якщо вкрали, то потрібно зробити огорожу.

Так і роблять. Утім, не комунальники, а самі мешканці. Закидають отвори гіллям та підручними матеріалами. І чекають. Аж поки в яму не впаде чергова дитина. Тільки тоді дірку в землі закриють такою цінною для країни металевою кришкою.

Марина Борисполець, Святослав Мелешкін, НТН.