Справжня війна за воду триває у Пакистані. Люди благають владу забезпечити нею населення. Адже температура повітря досі не падає нижче плюс 34. В країні перебої з електрикою, в багатьох немає кондиціонерів. На полицях маркетів і в холодильниках псуються продукти, а населення боїться епідемій і нових смертей.

Діти й дорослі з каністрами й бутлями заполонили вулиці пакистанського міста Карачі. На вулицях досі аномально спекотно, питну воду привозять, але на всіх запасів бракує.

Зубайда Бібі, мешканка м. Карачі:

- Як нам виживати? Під час Рамадану ми не мали чого пити, піст закінчується, а ситуація досі критична.

Сарфараз Ахмед, мешканець м. Карачі:

- Ми з сином на моторолері можемо зараз взяти чотири пляшки. Там, де ми мешкаємо, води геть немає, люди - без грошей. Пляшка коштує 4 тисячі рупій, це 30 доларів!

А середня зарплата тут - 300 доларів. Втім, можновладцям аква-віта дістається безкоштовно.

Алі Мохамед, член водопостачальної компанії м. Карачі:

- Передусім ми веземо воду до Кабінету міністрів, Верховного суду, колишньої резиденції Беназір Бхутто, де мешкає її чоловік, екс-президент Зардарі.

Воду до міст везуть з дамби сусідньої провінції Балочистан та озера Киндж-хард-ханд. Запасів там бракує. Аномальна посуха і брак дощів останніми роками майже спустошили резервуари. Вода нині лише на 5 метрів вище критичної позначки. Офіційним постачальникам, до того ж, не дає працювати так звана водна мафія. Вони продають спраглим нефільтровану рідину.

Скупатися під струменями, хай навіть брудними - єдиний для населення спосіб помитися. Крім питної проблеми - їсти теж нічого. Без холодильників харчі псуються, тож люди припинили купувати продукти, бо бояться отруєнь.

Мохамед Раєс, м'ясник:

- Раніше, наприклад, один з моїх покупців щодня брав 5 кілограмів м'яса, зараз лише один. Інакше його просто викидають.

Місяць тому неймовірна спека вбила 2,5 тисячі людей в Індії. Температура повітря на землі зростає щороку, клімат змінюється, тож наслідки глобального потепління з часом відчує вся планета - прогнозують у Всесвітній метеорологічній організації. Люди гинуть і через кліматичні чинники, і з огляду на антропогенний вплив - тому мусять рятувати себе самі. Інакше досвід Індії й Пакистану - коли люди безсилі перед  природою - може повторитися будь-де.