Одещина оговтується після страшної повені. Двом районам нищівні зливи завдали шкоди, за попередніми підрахунками, на 170 мільйонів гривень. Знищено 53 будинки, ще півсотні можуть обвалитися за місяць-два.

Марія Тарасова, кореспондентка:

- Де жити, що їсти та чим годувати худобу. Три головні питання які зараз хвилюють мешканців зруйнованих будинків.

Пан Фридрих кілька днів тому став жебраком. Будинок, зерно, худобу, птицю, побутову техніку - все знищила велика вода. Лишилося троє свиней, яких нічим годувати.

Фридрих Ян, мешканець селища Березиного:

- Жить! Зима на носу. Где жить, что кушать, где стираться. Вы же видите? Вот я сейчас в чужой рубашке, в чужих штанах и чужих трусах в данный момент.

Господар розповідає: вода знищила все за півгодини. У п'ятницю по обіді поїхав по дружину на роботу.

Фридрих Ян, мешканець селища Березиного:

- Мы вплавь шли домой. Почти в мой рост вода была и сумасшедшее течение и грязь. Дом еще стоял, когда мы пришли. Она только успела вот здесь разбить стекло и зайти забрать документы. А сюда уже из паники не могла зайти уже. Страшно, уже трещало все.

Будинок розвалився просто в них перед очима. Така сама доля в Березиному спіткала й інші 50 осель. Без даху лишилися багатодітні родини та інваліди. Проте, в селищній раді кажуть - може впасти ще 20-30 будинків.

Федір Желязко, голова Березинської селищної ради:

- Идет зима. У нас все дома сделаны из самана. Саман - это глина и солома. И когда он чуть-чуть намок, от тяжести проседает. Этот дом не сегодня упадет, а через месяц-два. Да, мы создали комиссию: какие дома сегодня рухнули. А те, которые еще рухнут? Их как делать?

У селищі є незведена п'ятиповерхівка. Їй можна швидко дати лад і заселити туди постраждалих. Проте йти у квартири сільські мешканці не бажають. Більшість твердить: дайте будівельні матеріали, й поновимо власні хатиИ самотужки. Попередньо підрахували: втрат у регіоні на 170 мільйонів гривень. Це - не тільки зруйновані будинки. Вода знищила дороги, приватні господарства, худобу, птицю, врожай.

Домнікія Алданова, мешканка селища Веселого Кута:

- Пшеница вот, видите. Муку уже из нее не сделаешь. Полторы тонны. А что ж, без хлеба буду?

Сільради підраховують - хто й скільки втратив. Коли ж вода спала, виник інший клопіт - як не допустити епідемії. Адже на кожному подвір'ї є криниця.

Віктор Матчин, голова Тарутинської райдержадміністрації:

- Дом за домом очищаем колодцы. Каждый колодец дезинфицируем. Второй раз еще раз проверим.

Тепер у всіх залитих населених пунктах збирають і вивозять загиблих птицю й худобу, які можуть становити небезпеку. Головне ж питання, відповіді на яке чекають усі місцеві: якою буде компенсація. Її розмір має визначити Кабінет міністрів.