Дві доби під землею. Троє підлітків заблукали в катакомбах під Одесою. На пошуки дітей рушили як професійні рятувальники, так і дигери-добровольці. Обстежили більше сотні кілометрів підземних коридорів, але знайшли зниклих школярів там, де й не чекали їх побачити. А допоміг у пошуках - алкоголь.

- Вот это вот оранжевая точка - место, где мы работаем, где они зашли. Это - место, где их нашли. И в одном сантиметре 20 метров. То есть эти ребята прошли весь этот лабиринт, выходили вот сюда, не вышли, а потом ушли вот сюда.

Трьох підлітків: п'ятнадцятирічну Аллу та її шістнадцятирічних приятелів Толика та Данилу - шукали понад добу. Вони зайшли у катакомби в рідному селищі Нерубайському ще у суботу вдень.

- Прогуляться. Просто прогуляться решили, пофоткаться.

- Там есть куча, на ней камешки. Мы думали, дойдем до нее, посидим и развернемся обратно. Мы повернули не туда и пошло-поехало.

Про зникнення дітей рідні заявили лише наступного дня. Спочатку подумали, що підлітки десь загуляли. Та вже пізніше стало відомо - сигнал трьох мобільних телефонів зник біля одного зі входів під землю. Шукали одразу кількома групами.

Олександр Саморуков, рятівник:

- Подземный ход протяженностью примерно 300-400 километров, который на каждых 20 метрах имеет перекресток. Мы искали людей, по всей информации, которые имели небольшую подземную подготовку.

За добу рятувальники пройшли понад 140 кілометрів підземних коридорів, але марно. Діти не лишили жодних слідів перебування під землею. Та на ранок пошуки поновили, адже в легко одягнених дітей лишається мало часу. Постійна температура каменоломень - плюс 13-14 градусів.

Ігор Яковенко, рятівник:

- Через сутки-двое начинается гипотермия. Это уже вялость, люди перестают активно двигаться. По предположениям наших специалистов, еще сутки максимум они могли бы как-то перемещаться.

Знайшли дітей майже випадково. Там, де не очікували.

Олександр Крицький, керівник управління ГУ Держслужби з надзвичайних ситуацій в Одеській області:

- Зашли две поисковые группы. Одной из них были обнаружены подростки. Состояние - нормальное, никто не пострадал. 

За дві доби під землею підлітки відійшли дуже далеко.

Михайло Байрак, рятівник:

- По базам, где, как правило, бывают местные. А там учуяли запах перегара. На него и пошли, вот и нашли.

Веселі та неушкоджені, навіть наляканими не виглядали. Під землею грілися, як могли. Їжі, води не мали.

Алла Петрова, школярка:

- Там дрова были. Постелили на них и спали на них, чтоб хоть как-то тепло было.

Із дітьми тепер проводитимуть роз'яснювальну роботу психологи та рятувальники. А батьківський виховний процес розпочався з перших секунд зустрічі.