Мало не завершилася трагедією вечірня прогулянка для трирічного Богданчика. Йдучи додому з мамою за руку, малюк ускочив у відкритий каналізаційний люк, вщерть заповнений фекаліями. Кілька хвилин перелякана жінка виловлювала власну дитину зі смердючої води.

Євген Соломін, кореспондент:

- Три роки тому у відкритий каналізаційний колодязь впала трирічна дитина і загинула. Наступного ранку знайшли кришку на цей колодязь. Між тим дана трагедія нікому нічого не навчила.

Схоже сталося і з Ольгою Клінько. Увечері вона разом із трирічним Богданчиком поверталася з дитячого майданчика додому. Малюк тримав маму за руку. Аж раптом провалився під землю. Виявилося, там був відкритий каналізаційний колодязь, вщерть заповнений фекаліями. Ольга почала виловлювати синочка руками.

Ольга Клінько, мати:

- Я ложилась на землю и руками туда, и доставала ребенка. Ребенок ударился об трубы и ушел туда, до ушей на самое дно. Я не могла его схватить. Я брала его за руки - руки уходили туда.

Боротьба за життя тривала не більше трьох хвилин, кажуть свідки. Жінка то занурювалась у воду, то виринала звідти, аж поки не витягла дитини. Шокована одразу побігла додому. Вранці - до ЖЕКу, аби накрили колодязь. Там порекомендували одне.

Людмила Мулько, керівник комунального підприємства:

- Под ноги смотреть - больше ничего.

Загалом у Білоріченці зяють отворами три сотні люків. Накрити один коштує 400 гривень. І фінансів на це місцева скарбниця не має.

Людмила Мулько, керівник комунального підприємства:

- Мы накрываем. Делаем деревянные крышки. Но те же самые люди утягивают их на растопку печек. Так что я не вижу здесь выхода.

Колодязь, куди впав малюк, почистили від фекалій і накрили. Гумою. Тож хто вскочить у халепу наступного разу - питання часу. Богданчик же погано спить і почав панічно боятися невеличких ям.