 |
  |
У цьому будинку на околиці Лебедина постійно ніхто не мешкає. Але гості тут не рідкість.
Раїса Таран, мешканка міста Лебедина: «Собирались часто, контингент непрацюючих, зловживаючих спиртним».
До садиби навідувався і 16-річний студент: вона належала його родичам. Гостював хлопець із двома друзями – одному 18, інший – на рік старший.
У літній кухні компанія влаштовувала часті вечірки. Остання була найгарячішою. Точніше найгарячіша стала останньою.
Юрій Бондюк, керівник відділу Лебединського МВ міліції: «Хлопці, мабуть, грілися, вживали алкогольні напої. Включили газове опалення максимально, полягали спати. І подушилися газом».
Трупи лежали у спеці 3 дні, аж доки покинуту садибу відвідала сестра наймолодшого парубка.
Любов Вернидуб, сестра загиблого: «Откриваю двері, тепло пішло, по прямій лежав хлопець чорний. Я одразу перелякалася. Дивлюсь там і там лежав, каждий по отдельности лежал».
Юрій Бондюк, керівник відділу Лебединського МВ міліції: «Вони лежали, видно, що поснули, навіть руки поклали під голови. Дуже неприємний запах був, сморід. Трупи розложилися».
Хлопці навчалися в училищі лісового господарства. Наймолодший мав стати лісником. Старші парубки, обидва сироти, - кранівниками.
Ірина Ткаченко, заступниця директора Лебединського училища: «На жаль, у цих хлопців поведінка була не на належному рівні. І були випадки порушення навчально-виховного процесу та недотримання режиму дня».
Найстарший парубок невдовзі мав іти до війська. Ще один із трьох приятелів – готувався до власного весілля.