В волынском селе Кульчин люди не имеют покоя даже после смерти. Из-за несогласованности тамошнего председателя с селянами могилу одного из покойников уже дважды перемещали. Последним местом отдыха мужчины оказалось... засеянное поле. Чиновнику, правда, это безразлично, а вот народ заволновался. Говорит, питаться хлебом и овощами, выросшими на кладбище, опасно для здоровья.

Она до сих пор рассказывает о своих хлопотах соседям и не верит, что вынуждена была хоронить мужа дважды.

Феодосия Ширина, жительница с. Кульчина:

- Через день в сільраді мені сказали, що вам того чоловіка треба переховувати. В мене такий шок, звичайно, був. Я не могла нічого сказати. Кажу: а в чому справа? Діло в тому, що там земля під забудову. А кладовище буде далі метрів на 200.

Уже на следующий день вопрос решили: могилу устроили в другом месте - посреди засаженных людьми участков.

Олег Данкевич, Жидичинский сельский голова:

- Ще раз пояснюю: помилка у тому, що коли освячували кладовище, виконавчу владу сільської ради ніхто не повідомив. Ні депутатів, нікого. Я про це взнав через 10 днів, коли сказали: ми вже поставили хрест і освятили. Кажу, хто вам дав дозвіл? Ми самі рішили. Ну, рішили, так рішили…

Почему чиновник, зная о невозможности захоронения на освященном месте, не уведомил об этом общество - сейчас вопрос номер один. Новые пределы кладбища, о которых люди узнали случайно, их возмутили. Крестьяне уверены: под кладбище за год-другой заберут и их участки. Неважно, что документы есть.

Тамара Винцюк, жительница с. Кульчина:

- Ми посіяли, дивлюся - хрест стоїть. Стояв біля лісу, а через деякий час навпроти городу. Всі люди шоковані.

- А ви внутрішньо налаштовані ту землю боронити?

- А чого ні? В мене є діти, внуки, будемо стояти, битися. А що нам залишається робити? Брати вила і захищати. Хіба що нас перестріляють.

Новый участок рассчитан на более чем 700 могил. И все разрешения на него оформлены - говорят в сельсовете. Впрочем, люди отмечают: кладбище расположено выше их наделов, поэтому влага из могил будет стекать прямо на овощи. Со старого кладбища уже течет - в колодцы. И там не вода, а яд.

Лилия Шпак, жительница с. Кульчина:

- Дитина отруїлася важкими металами. І довелося нам здавати в лабораторію на аналіз воду, яку ми беремо в колодязях тут по сусідству. Вийшло так, що в реанімації нам сказав завідуючий, принести хоча би з п'яти хат ту воду. Ми принесли її на аналіз - там вийшла ціла таблиця Мендєлєєва. І тепер вже 15 років я лікую дитину, по цю пору.

При таких обстоятельствах, горько резюмирует баба Феодосия, ее мужа могут перезахоронить и третий раз. Потому что люди взбунтуются и попросят убрать могилу от их огородов.