Подать воды путникам - святая обязанность, считала пожилая женщина из села Потиевки на Житомирщине. Именно так и сделала. Но жаждущие заодно ограбили старушку - забрали церковную кассу, которой занималась бедняжка.

Мария Мартыненко - церковная кассирша. Хранила деньги Потиевского храма. Сейфом служила старенькая електропечка. Женщина не заметила, как ее небольшую казну ограбила компания цыган, которая зашла в дом напиться.

Мария Мартыненко, церковная кассирша:

- У веранді, і я там, і вони там. І нікуди не ходила. Ну гляділа тако їх.

Проводив гостей, бабушка вошла в дом и сразу заметила беспорядок.

Мария Мартыненко, церковная кассирша:

- Я замітила, що вони розкидали подушки. То я догадалась, що вони шукали. Як я лапнула, вроді лежать гроші. Як тоді витягую - газета.

Женщина сразу бросилась к священнику. Именно святой отец провел расследование, расспросил соседей и выяснил, на какой машине приезжали воры.

Отец Василий:

- Я перетелефонував. Сказав прикмети машини. Перекрили виїзди і їх у малині затримали. Тих циган, які відвідали нашого касира.

Виктор Норик, инспектор Малинского Отдела ГАИ:

- Перебуваючи на чергуванні, отримав орієнтування, що в селі Потіївка невідомі на авто скоїли крадіжку церковної каси. Десь через півгодини я помітив авто темного кольору зі сторони Потіївки.

Задержанные утверждают - ехали торговать, о кражах - ни сном, ни духом.

Задержанный:

- Торговали. Вот курточки, тапки, костюмчики.

- Тобто ви нікого не грабували?

- Да, да. Гаишник остановил и в райотдел.

Теперь ловкачей ждет расследование и суд. Между тем опасаться таких гастролеров еще раз предостерегают и в милиции, и в церкви.

Отец Василий:

- Сьогодні шахраїв хватає. А люди потрібно щоб знали. Були обережні. Бо по своїй простоті привикли довіряти, допомагати. Так, як і в нашому випадку. Попросила людина води напиться. Вона хотіла їй чаю нагріть, а вони і касу церковну забрали.