Две молодые девушки погибли на Ровенщине от удара молнии. Одна в непогоду пасла коров, другая - возвращалась домой по лугу. У обоих нашли мобильные телефоны. Еще двое крестьян уцелели после поражения грозовым разрядом. Брат и сестра спрятались от грозы под копной сена.

Молния-убийца пронизала 17-летнюю девушку на лугу. Крестьянка от остановки возвращалась домой, как вдруг налетел сильный ветер и началась гроза.

Анатолий Лыков, яцковицкий сельский председатель:

- Вийшла з автобуса, було чути, як крепко гриміло. Дощ сильний, дівчата мені вранці сказали, що вона вийшла з автобуса, йшла через кладочку, і вбило на смерть.

Односельчане девушки - 16-летний Сергей и его 20-летняя сестра Таисия - грозовой разряд почувствовали на собственной шкуре. Они вместе с мамой и бабушкой как раз сгребали сено на лугу. От непогоды накрылись плащом и спрятались под копной.

Любовь Семенович, мать пострадавших:

- Я почула вибух так, як з рушниці постріл, клочок сіна підняло. Мої діти як сиділи - так і попадали. Крикнула "мамо, моїх дітей грім побив!"  Відкинула плащ, - лежать вони, як в'юни, мотаються, очі під лоб.

После нескольких дней в реанимации Сергей и Таисия чувствуют себя лучше. Впрочем, как в них попала молния - не помнят.

Сергей Семенович, пострадавший:

- Ми загрібали сіно і сталася злива, блискавки, гриміло. Ми сховалися під копицю. Нічого не чув, відійшов потім трошки.

- Ти нічого не відчув удару?

- Дуже жарко було. Я відключив телефон, в сестри лежав, ми всі повідключали, бо в грозу неможна.

Анатолий Кучер, заведующий реанимацией Березнивской районной больницы:

- Можливо, їм просто, скоріш всього, пощастило, міток не видно на тілі, не було і ураження верхньої петлі, обійшлися переляком. Це все залежить не від нас, а від тих людей, які їх знаходять на місці пригоди. Ми до 30% втрачаємо людей через те, що їм неправильно надають допомогу.

Во время непогоды врачи советуют не прятаться под деревьями, выключать мобильные. А также не бояться касаться пораженного молнией, даже если он без сознания, и сделать ему массаж сердца. Эти несколько секунд могут спасти жизнь.